Виховний захід до Дня українського козацтва


"Козак - квест"

Мета: організація змістовного дозвілля дітей; розвиток інтелектуальних та фізичних здібностей школярів, творчості та креативності; виховання командного духу,  вміння працювати спільно, підтримувати один одного у різних ситуаціях; відзначення Дня українського козацтва; ознайомлення дітей з українською історією та традиціями.
Обладнання: назви локацій, маршрутні листи, додаткові матеріали для кожної локації.
Умови проведення: гарна погода, оскільки квест бажано проводити на вулиціJ; від кожного класу формується команда з хлопців (5 – 8 чоловік), дівчата беруть участь у квесті у якості групи підтримки.
Хід заходу:
І. Вступне слово
- Розповідь про свята, які відзначаються 14 жовтня (День захисника України, свято Покрови, День українського козацтва)
ІІ. Представлення команд (кожна команда має назву і девіз)
ІІІ. Оголошення умов квесту
- Кожна команда отримує маршрутний лист, у якому вказані всі локації;
- Одна з локацій позначена цифрою 1. Це означає, що для даної команди ця локація є першою, а вже решта локацій проходиться у довільному порядку. Але головна вимога – якщо команда прибігла на локацію, а там уже є інша команда, то залишатися там не можна, требі шукати вільну локацію (оскільки команд у нас було 7, а локацій – 9, то вільних 2 було у будь-якому випадку);
- Проходити локації дружно і з гарним, позитивним настроєм.
ІV. Завдання для конкурсів на кожній із локацій
Локація 1. «Козацька історія»
Учасники команди відповідають на запитання. Ведучий не лише зачитує питання, а й дає три варіанти відповіді. Учасники повинні обрати правильну відповідь. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал, загальна кількість балів записується у маршрутний лист.

1. Чому українські селяни втікали у степи?
а) не могли терпіти утисків панів;
б) там було багато землі, а міст і сіл не було;
в) переховувались від влади.

2. У якому із запропонованих місць осідали козаки?
а) широкі південні степи;
б) Запорозька Січ на дніпровських островах серед ріки;
в) ріка Дніпро.

3. Який вигляд мала Січ?
а) фортеці з міцними укріпленнями, гарматами, сторожею;
б) острів зі сторожею, схований у очеретах і лозах;
в) простора площа серед лісу.

4. Хто був найголовнішим на Січі?
а) полковник;
б) курінний отаман;
в) кошовий отаман.

5. Хто такий “курінний” отаман?
а) козак, що командував десяткою;
б) козак, що командував сотнею;
в) козак, що командував полком. (бо полк називався куренем)

6. Яка споруда стояла посеред Січі?
а) хатка-курінь;
б) церква;
в) склади зі зброєю, гарматами, харчами, човнами.

7. Як довго потрібно було вчитися, щоб стати правдивим козаком?
а) один місяць;
б) один рік;
в) три роки.

8. Хто такий джура?
а) слуга й помічник старого козака;
б) людина, що постійно носила за козаком зброю;
в) старий козак, що вчив молодих вправлятися зі зброєю.

9. Як одягалися козаки?
а) пишно, у вишиту сорочку й кирею;
б) ходили у шароварах, з пістолями і люлькою за поясом;
в) просто, у грубу сорочку й кирею.

10. Як поділялося Січове військо?
а) на взводи, роти, полки;
б) ніяк, була одна загальна маса;
в) на курені

Локація 2. «Козацька кухня»
Ведучий на станції показує команді по черзі три картинки із зображенням поросяти, риби та борошна.  Команді потрібно назвати якомога більше страв української кухні, де використовується один з продуктів. Наприклад, на рибу команда може назвати «запечена риба», «рибна юшка», «смажені карасі» і т.д. На хліб – «каравай», «пампушки», «вареники» тощо. На порося – «сало», «борщ», «вареники з м`ясом» тощо. За кожну  названу страву команда отримує 1 бал.

Локація 3. «Козацькі скоромовки»
На станції діти отримують три скоромовки. Трьом членам команди треба швидко розказати по 1 з цих скоромовок. За кожну правильно промовлену скоромовку команда отримує 3 бали (максимум на станції 9 балів – по 3 бали за кожну скоромовку). Наприклад:
Скоромовка 1.
Був бик тупогуб,
Тупогубенький бичок,
У бика губа була тупа.
Скоромовка 2.
 Варка варила вареники,
 Василь взяв вареника,
 Варка Василя варехою,
 Василь Варку вареником.
Скоромовка 3.
Залізне зубрило залізо любило.
Зубило в залізо залізно залізло.

Локація 4. «Козацькі вареники»
Для проведення станції необхідно виготовити з картону 3 різні види вареників – з вишнею, з грибами та з картоплею (невеликі вареники вирізати з картону, наклеїти на них картинки вишні, грибів та картоплі). Вареники змішуються в одному горщику.  На певній відстані від команди стоять 3 різні миски. Кожна миска підписана «Вареники з м’ясом» (10 метрів від команди), «Вареники з вишнею» (7 метрів від команди), «Вареники з грибами» (5 метрів від команди).  Команді на виконання завдання дається від 1 до 3 хвилин залежно від віку дітей. Ведучий засікає час. Кожен учасник команди витягує по черзі з горщика 1 вареник, читає з якою він начинкою та біжить саме до тієї миски, де підписана його начинка. Учасник кладе вареник в миску та повертається назад. Лише після цього наступний учасник витягає з горщика свій вареник. Бали нараховуються  таким чином: за кожний правильно покладений вареник – 1 бал. Якщо учасник помилився з мискою, то такий вареник не зараховується.

Локація 5. «Як козаки мульти відгадували»
Команда отримує картинки – кадри з відомого мультфільму про козаків. Учасникам команди необхідно співвіднести кадри з мультику та його назви. Результат показати на фініші ведучому. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Локація  6. «Козацька влучність»
 Команда отримує декілька (5-8) мішечків не
великого розміру з крупою всередині. На асфальті  намальовано три кола у вигляді мішені (один в одному). Учасники стоять на відстані від кіл. Завдання команди попасти мішечком в кола. Кожен має 1-2 спроби (в залежності від кількості учасників в команді та їх віку). У маршрутний лист записується загальний результат всіх учасників.

Локація 7. «Козацькі прислів’я»
Команда слухає початок приказки та має її закінчити. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.
Береженого Бог береже, а козака – …(шабля).
Козацькому роду нема…(переводу).
Січ - мати, а Великий Луг - …(батько).
Степ та воля – козацька…(доля).
Терпи козаче, отаманом … (будеш).
Хліб та вода – то козацька… (їда).
Щирий козак ззаду не… (нападає).
Козак не боїться ні тучі, ні… (грому).

Локація 8.  «Як козаки по сіль ходили»
Всі учасники команди стають в один ряд. Між ними однакова відстань – 1 метр. Перший учасник отримує мішечок з написом «Сіль» (у нас була просто магазинна пачка солі) і ложку, а останній – пластикове відерце з шкалою, де вказано бали. Завдання команди - швидко наповнити відерце сіллю ложкою, не сходячи зі своїх місць, а передаючи її один одному. Ведучий засікає час (в залежності від віку дітей). Коли час закінчується, команда отримає стільки балів, скільки набрано солі у мірне відерце.

Локація 9.  «Козацькі побрехеньки»
Команда слухає від ведучого твердження про козаків та повинна сказати, правда це чи ні. Якщо команда вгадує, то отримує 1 бал за кожну правильну відповідь.

-                    Слово «козак» в перекладі з тюркської означає «жебрак, злидень». (Ні, насправді «вільна людина»)
-                    День українського козацтва відзначають 12 жовтня кожного року. (Ні, насправді 14 жовтня)
-                    Козацький човен називали як і одного з птахів. (Так, чайка)
-                    Захисницею козаків вважається Покрова. (Так)
-                    Коли козаки вирушали у похід, то брали з собою локон волосся своєї жінки. (Ні, жменьку рідної землі)
-                    Запорізька Січ була розташована за Дніпровими порогами (Так)
-                    На Запорізькій Січі забороняли жити жінкам (Так)
-                    Запорізька Січ була заснована у місті Запоріжжя (Ні, на острові Хортиця)




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Переміщення (рух) та його властивості. Образ фігури при геометричному переміщенні

Виховний захід "Трагедія Бабиного яру"